Пралютий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:07, 21 листопада 2017; D.buchynska (обговорення • внесок)
Пралютий 1) Пралютий, -а, -е. Чрезвычайно злой, лютый. Рудч. Ск. II. 186. 2) Прелютий, а, е, розм. Дуже лютий. Тепер прелютая година На нашій славній Україні.. Не мені тепер, старому, Булаву носити (Тарас Шевченко, II, 1963, 159); Що мені царство, ксьондзами обіцяне, Чорні прочани з фальшивими лицями, Мертва латина й прелюті апостоли (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 60).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
