Дурість
Дурість, -рости, ж. Глупость. См. Дурощі. Тупий3.jpg
Сучасні словники
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Дурість, -рости, ж. Глупость. См. Дурощі.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ДУ́РІСТЬ, -рості, ж.
- Розумова обмеженість, тупість; глупота. [Хрипун:] Ви розписались в своїй дурості. Я командуючому доповів, і він зі мною згоден (Корн., II, 1955, 11); На сторінках журналу [«Харьковский Демокрит»] висміювалась обмеженість і дурість поміщиків, викривалось казнокрадство, хабарництво (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 30); А тим часом було б найбільшою дурістю і найбезглуздішим утопізмом вважати, що без примусу і без диктатури можливий перехід від капіталізму до соціалізму (Ленін, 27, 1951, 228).
- Необдуманий, безглуздий учинок. З чим ще можна зрівняти таку дурість: поїхати на свої негусті гроші на Камчатку (Стельмах, Хліб.., 1959, 46);
// Безглузда думка, необдуманий вислів. Лише вимовивши це, зрозумів Валентин Модестович, яка непростима дурість зірвалася з його язика (Шовк., Інженери, 1956, 228).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Дурість.-рості, ж.
- Розумова обмеженість, тупість; глупота.
- Необдуманий, безглуздий учинок. || Безглузда думка, необдуманий вислів.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Дурість — абстрактне поняття, що припускає під собою низький ступінь інтелекту. Нездатність самостійно мислити і приймати раціональні рішення в багатьох аспектах життя. Виявляється також в неможливості давати відповіді на питання, в поведінці і деяких проявах особистості (частіше в соціальних ситуаціях). З точки зору психології тимчасова дурість також може бути обумовлена захисною реакцією на горе або психологічну травму. Дурість відповідає низькому ступеню інтелектуального розвитку, при цьому не доходячи до фізичного відхилення — легкої розумової відсталості (дебільності). Деякі психіатри (Білікевіч (1960), Лемке (1960)) виділяли «фізіологічну дурість» — інтелектуальний рівень, що знаходиться на межі між нормою і патологією.
