Мертвечина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:23, 20 листопада 2017; Dsbelous.if17 (обговорення • внесок)
Мертвечина, мертвещи́на, -ни, ж. Мертвечина.
Сучасні словники
МЕРТВЕ́ЧЧИНА, МЕРТВЕЧИ́НА, и, жін. 1. Трупи тварин; щось мертве. 2. перен., розм. Розумовий і моральний занепад, застій, інертність. Церковщина звільна вбиває також народні школи, засуджуючи їх на бездіяльність і мертвеччину (Іван Франко, XVI, 1955, 152); Ідея бога завжди присипляла і притупляла «соціальні почуття», підміняючи живе мертвечиною, будучи завжди ідеєю рабства.. (Ленін, 35, 1956, 93); Багатьма прикладами й фактами він [М. Драгоманов] розвінчував націоналістичне крутійство старої «Правди» [журналу народовців], мертвеччину і схоластику її програми (Радянське літературознавство, 6, 1964, 47).
Ілюстрації
Іншими мовами
Carrion noun [ U ] UK /ˈkær.i.ən/ US /ˈker.i.ən/ Dead or decaying flesh