Білозір
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:26, 19 листопада 2017; Aoyedamenko.if17 (обговорення • внесок)
Словник Грінченка
Білозір, -зора, м. 1) Красавецъ, милый? Мій білозір на поріг, я йому на талірку періг. Лебед. у. 2) Эпитетъ мѣсяца. Місяцю-білозору, зайди за комору. Грин. ІІІ. 242.
Сучасні словники
БІЛОЗІР 1, зору, чол. (Parnassia). Багаторічна трав'яниста рослина з білими поодинокими квітками з п'яти пелюсток, що росте на вологих луках і болотах. Білозір болотяний. БІЛОЗІР 2, зора, чол., нар.-поет. Уживається як постійний епітет назв білозорих, яснооких людей, тварин, птахів, а також місяця. Місяцю-білозору, зайди за комору (Словник Грінченка).
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, С. 66.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — С. 183.
