Вівсяник

Словник Грінченка

Вівсяник, -ка, м. 1) Овсяный хлѣбъ. Голодному й вівсяник добрий. Ном. № 1209. 2) Названіе лошади въ загадкѣ. Прибігли штрикибрики, ухватили далдубалду, почули м’якинники, пазили гречаникам: «сідайте на вівсяники, доганяйте штрикибрики, віднімайте далдубалду» (вовки, свиня, собаки, люде, коні). Ном., стр. 294, № 122.

Тлумачення у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 томах

http://sum.in.ua/

Вівсяник, а, чол. Хліб, корж із вівсяного борошна.

1. Голодному й вівсяник добрий. (Номис, 1864, № 12099)

2. Стара... винесла косарям кислого з щавлю борщу та, мабуть, ще торішніх вівсяників. (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 71)

Ілюстрації

• 

  Вівсяник

• 

  Вівсяник

• 

  Вівсяник