Сороковини
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:04, 19 листопада 2017; Vdsavchenko.if17 (обговорення • внесок)
Сороковини, -вин, ж. Сороковым день по смерти. Мил. 171. На сороковинах так було, як і на похоронах, тільки панахиду ще й на гробу правили. ЗОЮР. II. 287.
Сучасні словники
СОРОКОВИ́НИ, вин, мн. Сороковий день після чиєї-небудь смерті; поминки в цей день. — От вийдуть сороковини, то й щасти, боже, Харитонові й одружитись і висвятитись (Нечуй-Левицький, III, 1956, 10); — Нема вже, діду, Михайла Михайловича й на світі: позавчора сороковини справляли (Любов Яновська, I, 1959, 362); Минуть сороковини, він знову сюди принесе і полотно, і теплу, мов живу душу, хлібину (Михайло Стельмах, I, 1962, 183).
Ілюстрації
x140px |
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}