Вагота
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:33, 19 листопада 2017; Dszhuravlova.if17 (обговорення • внесок)
Вагота, -ти, ж. 1) Тяжесть. Ваготу набірати. АД. І. 334. Звелів водам згромадитись на хмарах. І ваготи не чують, не порвуться. К. Іов. 56. 2) Беременность. Сестра у ваготі ходить. Кіев. г.
Вагота 3) перен. Важкі переживання, хвилювання. "О. Нестор задихався, уривав слова, упадав під ваготою страшної новини" (Іван Франко, VII, 1951, 116); "Сиджу.., така вагота душить" (Юрій Яновський, I, 1958, 283).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
