Ілем
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:08, 19 листопада 2017; Lorusakova.fitu17 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Бориса Грінченка
І́лем, -ма, м. Раст. вязъ. Ultus montana. ЗЮЗО. І. 140.
Сучасні словники
Ілем — західноукраїнський варіант назви рослин берест і в’яз.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
= в'яз, -а, ч.
Листяне дерево (іноді кущ) з нерівнобокими листками та міцною деревиною.
- В'язи покрили свої голови брунатно-рожевими кучерями і злилися в ціле море м'якої вовни (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 427);
- Надзвичайно посухостійким і солевитривалим є дрібнолистий в'яз (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 710).
// У порівняннях.
- Сам [парубок] високий, статний, як в'яз, бравий, як сокіл (Панас Мирний, I, 1954, 77).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
«Словарь української мови» Бориса Грінченка
Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)
