Ложити

Ложи́ти, -жу, -жиш, гл. Класть. Батько цілує хліб і ложить на столі. Грин. III. 423. Діток спати ложити. Мир. ХРВ. 126. Котре дерево усохле, то не можна його ложити, шоб сад не всихав. Чуб. І. 77. Я за свиту карбованця ложу. Мир. ХРВ. 195.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЛОЖИТИ, ложу, ложиш, недок., розм. Те саме, що класти 1, 2. Ввечері плете [Іван] рукавиці, бавиться з дітками.., спати їх ложить (Панас Мирний, I, 1949, 210).

Ілюстрації

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/lozhyty