Двигтіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:37, 15 листопада 2017; Vypelikan.if17 (обговорення • внесок)
Двигтіти, -гчу, -тиш, гл. Сотрясаться, дрожать. Кахикаючи, вони аж двигтіли, а їх товсті щоки дріжали, неначе по їх ходила дрібна хвиля. Левиц. Пов. 326. Змій той летить, аж земля двигтить. Грин. I. 192.
ДВИГТІТИ, гчу, гти́ш, недок. Трястися під впливом дії сили; дрижати. — Йде [Сусанна Уласівна] по хаті, то аж поміст двигтить (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 138); Кузня двигтить від важких ударів парових молотів (Іван Сенченко, Опов., 1959, 21).
