Опалка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:04, 16 листопада 2017; D.buchynska (обговорення • внесок)
Опалка, -ки, ж. 1) Мѣшокъ для кормленія лошадей въ дорогѣ овсомъ, — подвѣшивается къ мордѣ лошади, у отверстія его, въ края зашиты двѣ палки. Рк. Левиц. Хотин. у. 2) Корзина, плетенка. 3) = Опалачка. Желех.
