Вибалок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:15, 23 листопада 2017; Avberezhna.fitu17 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Ви́балок, -лку, м. Отроги оврага, степной балки.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВИ́БАЛОК, лка, чол. Невелика балка. У глибоких вибалках, де було затишніше, підгодували коней (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 796); Місцевість поблизу нашого дому була нерівна, з горбами й вибалками (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 14).
Український словник on-line
ви́балок – іменник чоловічого роду
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
