Марнотрат
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:51, 14 листопада 2017; S.semeniuk (обговорення • внесок)
Марнотрат, -та, м. Расточитель. Черн.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МАРНОТРА́Т, а, чол. Те саме, що марнотратник. Ані копійки без пуття! Не марнотрат я, не пияка (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 295); — Каменем мостять береги, бо стали багатими. — Не так багатими, як марнотратами (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 110). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 631.
