Злотий

Словник Грінченка

Злотий, -ого, м. = Злот. Сто злотих не гроші, а мужик не брат. Ном. № 1278. А той чоловік дав йому злотого грошей. Рудч. Ск. II. 154.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗЛОТИЙ, а, е, поет.

1. Зробл. із золота;

// Який має в собі золото як складову частину.

2. перен. Який своїм кольором нагадує золото. Злотий місяць в синім небі Любим промінням леліє (Леся Українка, IV, 1954, 111).

3. перен. Дуже гарний; чудовий. Всі злоті сни мої стають мов дійсність,/i> (Іван Франко, XIII, 1954, 77).</p> <p>ЗЛОТИЙ а, того, чол.,/p> <p>1. Грошова одиниця в Польщі. <i>Косінський умів перелічувати добра Острозького. Навіть дзвенить у вухах переливчастий дзвін отих мільйонів злотих (Іван Ле, Наливайко, 1957, 46); Я не знаю, де... роздобути для мене двадцять п'ять злотих (Ірина Вільде, Наші батьки.., 1946, 9).

2. заст. На Правобережній Україні — місцева назва монети вартістю 15 копійок. — Гроші круглі: їй-богу, й не зоглядишся, як і розкотяться; шаг за шагом, п'ятак за п'ятаком, злотий за злотим (Нечуй-Левицький, III, 1956, 173); Ніхто не втримувався, щоб не кинути в її карнавку злотого (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 84).