Косище
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:53, 21 листопада 2017; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Косище, -ща, с. Ув. отъ коса́.
Зміст
Сучасні словники
КОСИ́ЩЕ, а, сер. Збільш. до коса1. [Оленка:] Я все було дивуюсь, чого в тих багатих паннів такі здоровецькі косища, неначе в кожної куделя на голові або повісмо конопель.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 305.
Ілюстрації
|
|
|
|
