Шапран

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Шапран, -ну, м. Шафранъ, Crocus sativus. Печеного поросяти, куриці з перцем та шапрану уживати. АД. II. 33.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Те саме, що шафран Маруся у великодню суботу сама учинила паску, положила туди яєчок.., шапрану, і спеклася паска і висока, і жовта, і ще у печі зарум'янилась (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 66).

Словник іншомовни слів

шафран; ч. (араб., зафаран) 1. Рід багаторічних трав'янистих рослин родини півникових. Поширені переважно у Середземномор'ї. Ш. посівний, або культурний, вирощують як фарбувальну й пряну рослину; використовують у народній медицині. Багато видів декоративні. 2. Сорт яблук.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

«Словарь української мови» Бориса Грінченка

Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)

Всесвітній словник української мови

[1]

Збірка словників