Пустовщина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:56, 13 листопада 2017; Vayarova.fzfvs17 (обговорення • внесок)
Пустовщи́на, -ни, ж. Опустѣвшее поселеніе, пустошь.
Зміст
Сучасні словники
Пустовщина , а, сер. Незаселена, необроблена ділянка землі, що заросла травою, кущами. Хлопець зібрався і йде великими пустищами (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 12); Розсотується потроху ярмарок, оголяються каховські майдани та прикаховські пустища-піски... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 120).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 400.
Ілюстрації
|
|
|
|
