Шапран
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:33, 13 листопада 2017; Lorusakova.fitu17 (обговорення • внесок)
Шапран, -ну, м. Шафранъ, Crocus sativus. Печеного поросяти, куриці з перцем та шапрану уживати. АД. II. 33.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Те саме, що шафран Маруся у великодню суботу сама учинила паску, положила туди яєчок.., шапрану, і спеклася паска і висока, і жовта, і ще у печі зарум'янилась (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 66).
Словник іншомовни слів
шафран; ч. (араб., зафаран) 1. Рід багаторічних трав'янистих рослин родини півникових. Поширені переважно у Середземномор'ї. Ш. посівний, або культурний, вирощують як фарбувальну й пряну рослину; використовують у народній медицині. Багато видів декоративні. 2. Сорт яблук.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
«Словарь української мови» Бориса Грінченка
Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)
