Зателенькати

Зателе́нькати, -каю, -єш, гл. = Задзеленькати. Тут бо саме зателенькав дзвінок. Хата, 95. Загув великий дзвін з дзвіниці і роскотився в повітрі. За ним тихо зателенькали маленькі дзвоники. Мир. Пов. II. 129.

Сучасні словники

ЗАТЕЛЕНЬКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати теленькати; задзвонити. Дзвоник зателенькав ближче, і в хмарі куряви підкотила до школи бричка (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 100); У церкві часто зателенькав дзвін (Петро Панч, II, 1956, 519).

Ілюстрації