Мільга

Мільга́, -ги́ и мілька, -ки́, ж. Мелюзга, мелкая рыба. Мільки натяг на двадцять карбованців з озера. Лебед. у.

Сучасні словники

МАЛЬО́К, лька, чол. Рибка, що недавно вийшла з ікри. Он щука з темної вистрибує безодні, І срібний дощ мальків, дрібненьких, як овес, Біжить по рівняві хвилястій та холодній (Максим Рильський, Поеми, 1957, 224); Минулого року наприкінці літа в ставок впущено тисячу мальків коропа (Олесь Донченко, I, 1956, 50); // збірн. Мілька. Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 113). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 615.

Ілюстрації