Осока
Осока́, -ки, ж. [осока́]
Болотное растеніе: осока. Сагех. L. С. acuta, C. vulgaris. Tries. Анн. 85. ЗЮЗО. І. 115, 116. — кочковата. Carex coespitosa. L. ЗЮЗО. І. 115. — кринична. C. praecox Jacy. ЗЮЗО. І. 115. — польова. С. Pseudocyperus. L. ЗЮЗО. І. 115.
- З того часу ставок чистий заріс осокою. Шевч.
- Очерет, осока, чорні брови в козака. Ном. № 12532.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Багаторічна болотна трава родини осокових з довгими гострими листками.
- У долині — луки, трава по пояс. Посередині — рудочка, верби, очерет поріс, осока (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 9);
- Верболозом, осокою Молодою Плесо озера ясне Огорнулося і сяє (Микола Вороний, Вибр., 1959, 124);
- Десь за річкою гув болотяний бугай, в осоках покахкувала час від часу дика качка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39).
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
поширена на всій земній кулі трав'яниста рослина родини осокових; утворює т.зв. кислі луки, непридатні для випасу худоби; в Україні понад 90 видів; деякі (напр., о. парвська) застосовують у медицині.
Іншомовні словники
carex ˈkɛːrɛks/Отправить noun a sedge (grass-like plant) of a large genus found chiefly in temperate and cold regions.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Деякі види осок (такі, як Осока торфова, Осока біла) занесені до Червоної книги України.
.
Див. також
Джерела та література
«Словарь української мови» Бориса Грінченка
Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)
