Осока
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:04, 12 листопада 2017; Lorusakova.fitu17 (обговорення • внесок)
Осока́, -ки, ж. [осока́] Болотное растеніе: осока. Сагех. L. С. acuta, C. vulgaris. Tries. Анн. 85. ЗЮЗО. І. 115, 116. — кочковата. Carex coespitosa. L. ЗЮЗО. І. 115. — кринична. C. praecox Jacy. ЗЮЗО. І. 115. — польова. С. Pseudocyperus. L. ЗЮЗО. І. 115.
- З того часу ставок чистий заріс осокою. Шевч.
- Очерет, осока, чорні брови в козака. Ном. № 12532.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Багаторічна болотна трава родини осокових з довгими гострими листками.
- У долині — луки, трава по пояс. Посередині — рудочка, верби, очерет поріс, осока (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 9);
- Верболозом, осокою Молодою Плесо озера ясне Огорнулося і сяє (Микола Вороний, Вибр., 1959, 124);
- Десь за річкою гув болотяний бугай, в осоках покахкувала час від часу дика качка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Деякі види осок (такі, як Осока торфова, Осока біла) занесені до Червоної книги України.
.
Див. також
Джерела та література
«Словарь української мови» Бориса Грінченка
Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)
