Весільний
Весільний, -а, -е. Свадебный, брачный. Так мені вподобалась, як вовкові весільні пісні. Ном. № 5019. Весільна хустка. Шевч. 318. Чи можуть синове весільні постити? Св. Мр. II. 19. Весільний дім, хата. Домъ невѣсты. Мет. МУЕ. ІІІ. 82. Весільна корогва. Красный флагъ во время свадебныхъ обрядовъ. О. 1862. IV. 27.
Сучасні словники онлайн
Словник української мови Академічний тлумачний словник
1. Стос. до весілля (в 1 знач.). Весільний чад одразу вийшов у всіх з голови (Нечуй-Левицький, II, 1956, 182); — Хоч, може, трохи із запізненням, але весільний подарунок я вам приготував (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 170).
2. у знач. ім. весільна, ної, жін. Обрядова пісня, що виконується на весіллі. Далі йшли молоді, а за ними музики, бояри, дружки, дівчата і народ і співали весільної (Олекса Стороженко, I, 1957, 350); Пройду усі околиці і росяні сади, Щоб гармоністи юні весільну знов заграли (Андрій Малишко, I, 1956, 280).
