Досушуватися
Досушуватися, шуюся, єшся, сов. в. досушитися, шуся, тишся, гл. Досушиваться, досушиться.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДОСУ́ШУВАТИСЯ, ується, недок., ДОСУШИ́ТИСЯ, сушиться, док.
1. Закінчувати сушитися. За сухої погоди часник кілька днів просушують на сонці, а потім перевозять у сухе, добре провітрюване приміщення або на горище, де він досушується (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 233).
2. тільки недок. Пас. до досушувати.
ДОСУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСУШИ́ТИ, сушу, сушиш, док., перех. Закінчувати сушити що-небудь; сушити до кінця, до певної межі. Високо в небі пливло сонце, досушувало хліба (Олекса Десняк, I, 1955, 396); Колосок схопився, не знаючи, що діяти: бігти услід за товаром чи досушувати біля грубки чоботи (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 248).
— безос. В нас озимі мороз бив зимою, Навесні досушило вітрами (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 30).
Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка
ДОСУ́ШУВАТИСЯ, шуюся, єшся, сов. в. досуши́тися, шуся, тишся, гл. Досушиваться, досушиться.
Орфографічний словник української мови
ДОСУ́ШУВАТИСЯ — дієслово недоконаного виду.