Примхати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:56, 6 листопада 2017; Dschalyi.fzfvs17 (обговорення • внесок)
При́мхати, -хаю, -єш, гл. Прихотничать, капризничать. Почне він примхати. МВ. II. 108.
Зміст
Сучасні словники
ПРИМХАТИ, аю, аєш, недок., діал. Вередувати. — А ти мати, чи ні своїй дочці? Як почне він [чоловік] примхати, то ти й рученьки попустиш — нехай моєму дитяті доля гине (Марко Вовчок, I, 1955, 200).
Ілюстрації
|
|
|
|
