Допиватися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:07, 2 листопада 2017; Kapaliura.fzfvs17 (обговорення • внесок)
Допиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. допитися, -п’юся, -п’єшся, гл. Допиваться, допиться. Допився вже...., що усю чисто худобу пропив. Рудч. Ск. II. 21.
Зміст
Сучасні словники
ДОПИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ДОПИТИСЯ, п'юся, п'єшся, док., розм. Надмірно п'ючи спиртне, зазнавати чогось небажаного, неприємного. Мало не до ранку пили та їли. Допилися до того, що отець і Савелій переодягся в офіцерський мундир (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 139); До того допивсь він.., Що, кажуть, просив у буфетниці... січки! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 261).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 370.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/dopyvatysja
