Щоченя
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:23, 20 грудня 2020; Osmamot.if20 (обговорення • внесок)
Щоченя, -няти,- щічка. Зменш.-пестл. до щока (бічна частина обличчя людини, між оком і вухом, і нижче до підборіддя і кісток нижньої щелепи, зовнішня бокова стінка ротової порожнини) с. Щечка. Сама біленька, свіженька, щоченята червоніють. О. 1862. VIII. 17. Щоченя, няти, с. Щечка. Сама біленька, свіженька, щоченята червоніють. О. 1862. VIII. 17.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 529.