Цмолити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:58, 1 листопада 2017; Dschalyi.fzfvs17 (обговорення • внесок)
Цмо́лити, -лю, -лиш, гл. = Цмулити. Сим. 183.
Зміст
Сучасні словники
ЦМО́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і без додатка, розм. Те саме, що цмулити. Полилася з тихим бульканням вода в корито. Припаде до неї гарячими зі сну губами худобина, цмолить, прихекуючи, забиває спрагу після душної ночі в хліві, п'є — не нап'ється (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 107);Засіли [людці] кругом столу коло Чіпчиної горілки; п'ють собі, патякають, люльки цмолять (Панас Мирний, II, 1954, 155).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
cmolyty
