Цмолити

Цмо́лити, -лю, -лиш, гл. = Цмулити. Сим. 183.

Сучасні словники

ЦМО́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і без додатка, розм. Те саме, що цмулити. Полилася з тихим бульканням вода в корито. Припаде до неї гарячими зі сну губами худобина, цмолить, прихекуючи, забиває спрагу після душної ночі в хліві, п'є — не нап'ється (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 107);Засіли [людці] кругом столу коло Чіпчиної горілки; п'ють собі, патякають, люльки цмолять (Панас Мирний, II, 1954, 155).

Ілюстрації