Шахва

Ша́хва, -ви, ж. Шкафъ. Чуб. І. 331. Ум. Ша́ховка. Желех.

Сучасні словники

ША́ХВА, и, жін. Те саме, що шафа. [Палажка:] Та не клопочися! [Химка:] Які там клопоти? Хліб тут, у шахві (Панас Мирний, I, 1954, 227); Передаючи Оксенові ключі від старих шахов, Іван Кісочка поставив на стіл пляшку самогону (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 25). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 422.

Ілюстрації