Дуля
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:14, 31 жовтня 2017; Kapaliura.fzfvs17 (обговорення • внесок)
Дуля, -лі, ж. 1) Порода грушъ. 2) Кукишъ, шишъ. Ти думаєш, дурню, що, я тебе кличу, а я тобі, дурню, круз тин дулі тичу. Чуб. V. 1114. Ум. Дулька, дулечка. Грин. ІІІ. 224. Сидів голуб на дубочку, голубка на дульці. Лавр. 133. Хоть минулися в саду яблучка, не минаються дульки. Мет. 12.
Зміст
Сучасні словники
Ду́ля — жест, стулена в кулак рука так, що великий палець просувається між вказівним і середнім, як знак зневажливого ставлення до кого-небудь.
Ілюстрації
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання |