Ревтух

Ревтух, -ха, м. = Рептух.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах

РЕ́ПТУХ, а, чол., розм. 1. Широкий, але неглибокий мішок з кормом для коней, який прив'язують до оглобель. Я безнадійно набиваю рептух пирію, підв'язую коневі до оглоблі (Григорій Косинка, Новели, 1962, 52); Старий стих, встав з воза, підійшов до коней і, прибравши рептух з січкою, все тією ж одною рукою поправив упряжку та натягнув віжки, готовий рушати в дорогу (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 22). 2. Вид плетеного з вірьовок мішка для сіна. Терешко важко скинув на плечі рептух сіна й мовчки поніс його до кошари (Григорій Епік, Тв., 1958, 397).

Ілюстрації