Кавук

Кавук, -ка, м. Мѣшокъ. Желех. Закр.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 тт.

МІШО́К, шка, ч. - зшите з шматка грубої тканини вмістище для зберігання і перевезення сипких тіл і різних речей, а також великий паперовий пакет цього ж призначення. Ішов Панас із города додому з сокирою й мішком (Гл., Вибр., 1951, 72); Вона латала мішок для харчів (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 368); * У порівн. Довга сорочка, як той мішок, упала додолу; мережка лиштви лежала аж на землі (Мирний, III, 1954, 179); Свиснула козацька шабля, і пан хорунжий мішком зсунувся з коня на лід (Кач., Вибр., 1953, 140).

Ілюстрації