Лотр
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:39, 29 жовтня 2017; Oddihtiarenko.fpmv17 (обговорення • внесок)
Лотр, -ра, м. злодій, грабіжник, нероба, плут, негідник. З такого похнюпи, як той Карпо, та такий лотр учинився. Хата. 138. Ум. Ло́трик.
Сучасні словники Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ЛОТР, а, чол., діал., лайл. Негідник, розбійник, грабіжник. Але чим викажеш [доведеш] їм, що ти.. не лотр у тому найгіршому розумінні, яким намагається шляхтич виставити тебе перед красунею господинею?.. (Іван Ле, Наливайко, 1957, 30); — Маєш такого лотра у себе, яких мало й на світі є. Жени його в потилицю з свого обійстя (Михайло Стельмах, I, 1962, 116).
СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК. лотр - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| називний | лотр | лотри |
| родовий | лотра | лотрів |
| давальний | лотрові, лотру | лотрам |
| знахідний | лотра | лотрів |
| орудний | лотром | лотрами |
| місцевий | на/у лотрі, лотрові | на/у лотрах |
| кличний | лотре | лотри |
Ілюстрації
