Бал

Бал, -лу, м. Балъ. Рудч. Ск. І. 9. Ум. Балок. Бувають у нас і балки, то в господу закликають музику О. 1862. IV. 90.

Словник української мови БАЛ 1, у, чол. Великий вечір з танцями. Приїхавши од Турна з балу, Пальонки дома ковтонув (Іван Котляревський, I, 1952, 226); За балом бал у генерала. За генеральшею чимала Орда панів і паничів (Тарас Шевченко, II, 1953, 220); Був справжній маскарадний бал. дуже людний і парадний (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 193); Правління колгоспу влаштувало для обох бригад колгоспний бал (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 230).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 93.

Коментарі (0)

БАЛ 2, а, чол.

1. Одиниця виміру сили якого-небудь природного явища (вітру, землетрусу і т. ін.). З моря дув сильний вітер, не менш як п'ять-шість балів (Юрій Смолич, Світанок.., 1956, 138).

2. Виражена цифрою оцінка знань і поведінки учня. Меншого бала як п'ять ніколи не одержував (Олесь Донченко, VI, 1957, 581); Вчився [Валерик] тільки на високі бали (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 53); — А цього року іспиту не витримали? — Ні, витримав. Набрав три п'ятірки і дві четвірки. Двадцять три бали (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 50); // Цифрова оцінка успіхів у спортивних змаганнях. На самому фініші динамівці вдалось випередити Ніну на 0,3 бала (В ім'я Вітчизни, 1954, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 93.