Побережник Інна Олександрівна
Побережник Інна Олександрівна
студентка групи: ПВШм-1-15-2.0.д
проходила практику в Ірпінській спеціалізованій загальноосвітній школі I-III ступенів №12 з вивченням іноземних мов (школа лінгвістики) імені Заріфи Алієвої
Завдання 1
- Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ. Інтерв’ю з керівником навчального закладу та його заступниками.
Адміністрація навчального закладу
Директор: Антоненко Валентина Сергіївна – директор школи, учитель вищої категорії, педагогічне звання – «учитель – методист», «Відмінник освіти України» , педагогічний стаж – 39 років.
Заступники директора:
Жовтан Людмила Антонівна – заступник директора з НВР, учитель вищої категорії, педагогічне звання - «старший учитель», педагогічний стаж – 26 років.
Арбузіна Людмила Василівна – заступник директора з іноземних мов, учитель вищої категорії, педагогічне звання - «учитель – методист», «Відмінник освіти України», педагогічний стаж – 35 років.
Гнедюк Ніна Антонівна – заступник директора з НВР, учитель вищої категорії, педагогічне звання – «учитель – методист», «Відмінник
Головна мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх школах полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок.
Якісний склад педагогів іноземних мов школи:
Всього вчителів – 22 Вища категорія – 6(у т.ч. 3 «учителі-методисти», 2 « старші вчителі») І категорія - 4 Спеціаліст – 6
Уся діяльність педагогічного колективу Ірпінської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 з вивченням іноземних мов ( школа лінгвістики) Ірпінської міської ради Київської області спрямовується на забезпечення оптимальних умов для інтелектуального , духовно –морального, соціально-культурного і творчого розвитку учнів та їх прав на загальну середню освіту, організацію навчально – пізнавальної діяльності, розвитку виховної системи у школі, удосконалення науково – методичної роботи з педкадрами, тісну співпрацю освітнього закладу з сім’єю, позашкільними й громадськими організаціями з метою максимального розкриття здібностей учнів.
Мета діяльності школи лінгвістики визначається поєднанням потреб держави і суспільства у висококультурних, високоерудованих , високоосвічених спеціалістах-лінгвістах, які уже в стінах школи знають рідну мову, досконало володіють кількома іноземними мовами та прагненням громадян України одержати ґрунтовну освіту цього напрямку. Така освітня підготовка учнів школи на основі співпраці з Київським університетом «Східний світ», Гімназією східних мов, Українським інститутом лінгвістики і менеджменту, інститутом сходознавства ім.А.Ю.Кримського Національної Академії наук України, Першими Київськими державними курсами іноземних мов, Київським міжнародним університетом, Корпусом Миру США в Україні, інженерно – хімічним факультетом НТУУ «КПІ», спеціалізованими школами №206, №196, №130 м.Києва, №5 м.Броварів, Білорусько-слов’янською гімназією №36 ім.І.Мележа м.Гомеля, школою імені академіка З.Алієвої селища Шахтахти Нахічеванської Автономної Республіки, гімназією Володимира Великого м. Рогатина Івано-Франківської області, Міжнародною школою «Меридіан» м.Києва, Британською Радою в Україні, Лондонською школою ділового мовлення, представництвами посольств, акредитованих в м.Києві, чиї мови вивчають наші діти, ставить завдання формувати громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, а також допомогти в забезпеченні в перспективі потреб суспільства й держави у висококваліфікованих фахівцях, які своїми знаннями, уміннями, моральними якостями могли б збагатити інтелектуальний. творчий, культурний потенціал українського народу та зміцнювати позиції Української держави на міжнародній арені.
Відповідно до головної мети та стратегічних завдань школи лінгвістики, визначених у Статуті, Концепції та Перспективному плані розвитку закладу педагогічний колектив працює над проблемою: «Творче спрямування діяльності на виховання гармонійно розвиненої, високоосвіченої, національно свідомої і соціально активної особистості, здатної до саморозвитку і самовдосконалення, на розвиток творчих здібностей учнів, їхньої обдарованості в умовах функціонування школи лінгвістики», і втілює шляхи її реалізації в сучасних соціально – економічних умовах.
З метою втілення намічених планів у школі вивчається 14 мов: - англійська ( у спеціалізованих класах , поглиблено , з 1 класу);
- німецька ( як друга іноземна у спеціалізованих класах ( за вибором);
- французька ( як друга іноземна у спеціалізованих класах ( за вибором);
- іспанська (як друга іноземна у спеціалізованих класах ( за вибором);
- італійська (як друга іноземна у спеціалізованих класах ( за вибором);
- польська (як друга іноземна у спеціалізованих класах ( за вибором);
- російська ( факультативно, за вибором);
- польська (факультативно, за вибором);
- хорватська (факультативно, за вибором);
- японська (факультативно, за вибором);
- турецька(факультативно, за вибором);
- перська (факультативно, за вибором);
- арабська (факультативно, за вибором);
- китайська (факультативно, за вибором).
Школа є обласною школою передового педагогічного досвіду з питань управління професійним розвитком педагогів, учасником Всеукраїнського медико - психологічного проекту «Гармонія інтелекту та розвитку «ПіснеЗнайка», Всеукраїнського науково-педагогічного проекту «Інтелект України»».
Навчальний заклад забезпечує науково - теоретичну, гуманітарну, загальнокультурну підготовку дітей шляхом впровадження інноваційних технологій у педагогічний процес школи, а саме:
- активного вивчення іноземних мов при максимальній індивідуалізації навчання і застосування найсучасніших інформаційних інноваційних методик;
- учбової діяльності як форми розвитку особистості з виконанням елементів розвивального навчання в 1 - 4 класах;
- реалізації гармонійного поєднання у вихованні національного і загальнолюдських аспектів через функціонування учнівської шкільної організації «Країни Роксоланії» - переможця Всеукраїнського конкурсу на кращу модель учнівського самоврядування;
- формування у школярів початкових класів навичок спілкування рідною та іноземними мовами.
Орієнтир педагогічного колективу школи - створення на базі школи трьох центрів вивчення мов: центру вивчення слов’янських, романо - германських та східних мов, побудова школи нового типу шляхом організації інноваційного процесу під нову ідею, ідею створення варіанта адаптивної моделі школи, моделі школи лінгвістики.
- ІК- компетентності вчителів, вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.
- Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)
- Моніторинг та оцінювання освітньо-інформаційного середовища Університету Грінченка (для ПВШ)
Завдання 2
Створити гугл-групу для відображення основної діяльності установи
Завдання 3
ВИКОРИСТАННЯ МЕДІАОСВІТИ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ Час не стоїть на місці. Суспільство потребує від людини певних умінь, які можна застосувати на практиці: уміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів, комунікабельності – уміння працювати у злагоді з іншими і спільно досягати мети. Сучасна освітня парадигма вимагає переходу від пасивних до активних технологій навчання. Використання медіаосвіти є черговим етапом запровадження новітніх підходів до викладання дисциплін суспільно-гуманітарного циклу. Світова література не є винятком, адже ця дисципліна дає педагогу широке поле для творчості та експеримент-тальної діяльності.
Думка про те, що уроки світової літератури вирізняються з - поміж усіх інших навчальних предметів загальноосвітньої школи, не потребує доказів. Саме література виконує головну роль у формуванні світогляду, характеру й особистісних якостей, естетичних смаків учнів. Метою сучасних уроків стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі.
Тому урок літератури – це урок образного сприйняття світу, найбільш яскравого й доступного для дитини. Він змушує працювати уяву, фантазію, розвиває розумові, пізнавальні, творчі здібності, формує особистість творчого читача . Поєднання літератури та медіаосвіти може відбуватися завдяки:
- використанню продуктивних методів навчання (ігрового, евристичного, дослідницького);
- організації проектної діяльності школярів і навіть створенню лабораторій медіаосвіти (виконання індивідуально – групових, творчих завдань, діяльність дискусійних клубів, формування шкільної медіатеки, випуск літературних альманахів тощо).
Система навчання з поєднанням традиційних для уроку літератури джерел інформації, як художній текст, підручник на паперових носіях та нетрадиційних. Дана система навчання підвищує роль індивідуальної творчої пізнавальної діяльності учня і реалізується за певною схемою. Таким чином, вибудовується логіка ІКТ супроводу уроку літератури.
Інтеграція медіаосвіти з літературою полягає в тому, щоб знаходити якомога більше точок дотику навчальної інформації та інформаційних потоків, з якими зіштовхується учень поза навчальним закладом. Під час такої інтеграції можуть використовуватися:
- тексти художніх творів;
- текст підручника;
- довідкова та енциклопедична література;
- дидактичні матеріали та літературна критика;
- матеріали в пресі (фахова, педагогічна, інша періодика);
- телевізійні передачі;
- аудіо-та відеозаписи, музичні твори;
- інформація, отримана під час відвідування виставок, музеїв тощо.
Найбільш поширені прийоми використання медіаосвітньої технології на шкільних заняттях літератури є:
- проаналізувати фільм для подальшого складання анотації на сайті чи в газетному/журнальному виданні. У ході роботи зафіксувати думки, почуття персонажів, виявити підтекст дії, спогади та стосунки екран-них героїв;
- відчути себе в ролі кінокритика, який дає розгорнуту рецензію на переглянутий фільм (характеристика стилю, епохи, персонажів, структури, конфлікту, зіставлення з літературною першоосновою).
Приклади типових завдань: 1) за трагедія В. Шекспіра « Ромео і Джульєтта »
- обрати текстовий фрагмент трагедії В. Шекспіра, у якому описується зустріч Ромео з Джульєттою . Зафіксувати думки і почуття персонажів у момент зустрічі; сформулювати власне бачення екранізації такої сцени з трагедії;
- переглянути фрагменти різних екранізацій твору та зіставити їх з літературною першоосновою. Зробити висновок про особливості екранізації творів світової класики;
- вступити в дискусію з кіно та літературними критиками щодо якості екранізації трагедії В. Шекспіра. З’ясувати, який із варіантів екранізації у медійних засобах визнано найвдалішим;
2) за казкою О.Уайльда «Хлопчик зірка»
- переглянути екранізацію казки та зіставити з текстом;
- намалювати образ хлопчика до та після перетворення;
- написати власне враження;
- зіграти разом з однокласниками фрагмент який найбільше сподобався.
Практичні завдання.
- Ілюстрації учнів за враженнями від перегляду. Виставка ілюстрацій.
- Створення вікторини за переглянутим фільмом.
- Колективне створення казки-сценарію.
- Бесіда про композицію фільму-казки чи різні варіанти переглянутих екранізацій.
- Гра «Добери епітет» з репліками та сценами, епізодами до переглянутого фільму.
'Застосування комп'ютерних презентацій на уроці зарубіжної літератури дає такі можливості:
зробити урок більш динамічним і цікавим, емоційно оживити його; вибрати темп уроку, що необхідний учителю; подати історичні події, факти, документи, коментарі у взаємозв'язку й у визначеному контексті; "занурити" учнів у ту чи іншу літературну епоху; полегшити процес запам'ятовування необхідної інформації за рахунок використання великої кількості ілюстративного матеріалу з різних джерел (крім підручника) із залученням аудіо і відеофрагментів; активізувати роботу всього класу і швидкого оцінювання знань учнів; застосувати різні види перевірочних завдань (творчі питання, кросворди, тести, інтелектуальні ігри і т.д. ).
Таким чином, потреби сучасного життя зумовлюють пошуки нових форм організації навчально-виховного процесу, зокрема, занять зі світової літератури . Використання комп'ютерних технологій та Інтернету є одним із інноваційних засобів вивчення літератури, який дозволяє стимулювати інтерес учнів до художніх творів і виділити чимало часу для творчої співпраці вчителя та учня. Звичайно, варто пам'ятати, що постійними компонентами в процесі літературної освіти школярів залишаються літературний текст як естетичне явище та діалог, організований учителем.
Завдання 4
Методичні рекомендації Підготувати методичні рекомендації до
- проектування інформаційного освітнього середовища установи,
- модернізації ІТ інфраструктури.
- формування ІК- компетентності співробітників, вчителів, вихователів установи
Завдання 5
Презентація виконання
