Доїти

Доїти, -дою, -їш, гл. Доить. Дівка пішла корови доїти. Рудч. Тоді іде Петрусичок, як доють овечки. Чуб. Дій ті корови, що од батька нагнала. Мет. 49.

Доїння — процес отримання молока від с.г. тварин (корів, кіз, овець, кобил та ін.) У корови молоко утворюється у вимені в інтервалах між доїннями та утримується в ньому завдяки капілярності молочних залоз, особливій будові протоків та наяності сфінктерів (мязів-стискувачів) в сосках.

Історія доїння Люди доїли тварин вже 9 тисяч років тому. Такий висновок було зроблено після радіоізотопного аналізу залишків посуду, що знайдені на Близькому Сході та південно-східній частині Європи. Досі у вчених не було доказів того, що люди навчились отримувати молоко від тварин так давно.

Велика група дослідників, головним з яких є Річард Евершед, проаналізували 2225 черепків, що з найбільшою вірогідністю є залигками посуду, в якому готували та зберігали їжу. Щоб визначити чи наливали в древній посуд молоко, вчені визначали наявність на фрагментах посуду деяких жирних кислот. Жирні кислоти певної структури входять в склад молока. Вчені оцінювали співвідношення різних ізотопів вулецю в знайдених органічних залишках.

Найдавніші залишки молока були знайдені на фрагментах посуду з північно-західної Анатолії (територія сучасної Туреччини). Ця область відноститься до регіону, де клімат сприяє розведенню тварин.

Способи та період доїння Існує ручний та машинний спосіб доїння.

Зазвичай корів доять 2-3 рази на добу, високопродуктивних 3-4 рази. Перед запуском число доїнь поступово зменшують. Овець та кіз молочних порід доять 2 рази на добу. Кобил через невеликий об'єм вимені слід доїти в перші 2 місяці лактації через кожні 2 години, в подальшому - через 3-4 години. Овець, кіз та кобил зазвичай доять вручну.