Ґзимс

• Ґзимс, -су, м. Карнизъ. Подольск. г. Волын. г.
• ГЗИМС , ГЗІМС

гзимс (гзімс) (польс. < нім. — карниз) 1. Кілька обломів, з'єднаних в одну форму. 2. Карниз під звисом покрівлі; те саме, що і гейсон, термін широко вживався у російській архітектурі на зламі XVII–XVIII ст.

Джерела

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 348. [1]

Ілюстрації