Жовтогарячий

Словник Бориса Грінченка

Жовтогарячий, -а, -е. Оранжевый. Веселка.... має такі цвіти: червоний, жовтогарячий, жовтий, блакитний, синій і вишневий. Дещо, 96

Інші словники

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 541.

ЖОВТОГАРЯ́ЧИЙ, а, е. Жовтий з червонуватим відтінком, який має колір апельсина, моркви; оранжевий. Івась бродить по садку і носить в руках здоровенну жовтогарячу моркву, проти сонця вона, як кров, червоніє (Мирний, IV, 1955, 106): Квіти гостинно, привітно розкривали свої червоні, жовтогарячі, рожеві, блакитні чашечки і повертали голівки до сонця (Ів., Вел. очі, 1956, 7).

Ілюстрації