Вибій
Ви́бій, -бою, м. 1) Ухабъ. Кіев. у. См. вибоїна. 2) Ямка въ земляномъ полу. Посеред хати вибої, повні сміття. Мир. ХРВ. 178.
Зміст
- 1 Сучасні словники
- 2 Ілюстрації
- 3 Медіа
- 4 Див. також
- 5 Джерела та література
- 6 Зовнішні посилання
- 7 Сучасні словники
- 8 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- 9 ="Словопедія"
- 10 УКРЛІТ.ORG_Cловник
- 11 СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO ==
- 12 Іноземні словники
- 13 Словари и энциклопедии на Академике
- 14 Матеріал з Вікіпедії
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
x140px |
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВИБІЙ 1, бою, чол. 1. Заглибина, отвір, зроблені в чому-небудь ударянням. З'являлись і враз зникали глибокі темні вибої у стінах тунелю (Микола Трублаїні, III, 1956, 296).
2. Вибите внаслідок частої їзди заглиблення, яма на дорозі. Коні мечуть копитами сніг, сани пірнають в вибоях(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 254); Де ж у тебе хоч дорога Рівна, без вибою? Де ж мені поставить ногу Поруч із тобою? (Андрій Малишко, I, 1956, 132). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 352. Коментарі (0)
ВИБІЙ 2, бою, чол., гірн. Кінець гірничого виробітку, місце роботи шахтаря, яке постійно пересувається. — Працюю у вибої. Коли б ви побачили, як я навчився рубати вугілля відбійним молотком! — хвалився Юрко(Василь Кучер, Дорога.., 1958, 14).
="Словопедія"
ВИБІЙ місце у шахті, в якому відбувається виробка корисних копалин; у вугільних шахтах в. називають лавою. ==
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ВИ́БІЙ1, бою, ч. 1. Заглибина, отвір, зроблені в чому-небудь ударянням. З’являлись і враз зникали глибокі темні вибої у стінах тунелю (Трубл., III, 1956, 296).
2. Вибите внаслідок частої їзди заглиблення, яма на дорозі. Коні мечуть копитами сніг, сани пірнають в вибоях (Коцюб., II, 1955, 254); Де ж у тебе хоч дорога Рівна, без вибою? Де ж мені поставить ногу Поруч із тобою? (Мал., І, 1956, 132). ВИ́БІЙ2, бою, ч., гірн. Кінець гірничого виробітку, місце роботи шахтаря, яке постійно пересувається. — Працюю у вибої. Коли б ви побачили, як я навчився рубати вугілля відбійним молотком! — хвалився Юрко (Кучер, Дорога.., 1958, 14).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO ==
«Словники України on-line»= Вибій, бою, м.
1) Ухабъ. Кіевск. у. См. Вибоїна. 2) Ямка въ земляномъ полу. Посеред хати вибої, повні сміття. Мир. ХРВ. 178.
Іноземні словники
===українська-англійська Словник= Переклад на англійська: bumpy (adjv )
Словари и энциклопедии на Академике
Вибоїна — и, ж. 1) Заглибина, отвір, зроблені в чому небудь ударянням; вибій. 2) Вибите внаслідок частої їзди заглиблення, яма на дорозі; вибій …
Український тлумачний словник
Матеріал з Вікіпедії
Ви́бій (рос. забой, англ. face, slope, hole bottom, нім. Ort, Stoß, Sohle)
Опис поняття 1) поверхня корисної копалини або породи, з якої безпосередньо здійснюється її виймання (руйнування) і яка переміщується при проходженні або виїмці корисної копалини. Відповідно розрізнюють очисні вибої і прохідницькі вибої. 2) Місце (зона), де розробляють корисні копалини. В шахтах і рудниках розрізняють вибій горизонтальний, вертикальний та похилий; очисний та підготовчий, або прохідницький. На відкритих розробках є вибої бічні (торцеві) і фронтальні. Зокрема, вибоєм іноді також називають привибійний простір, тобто частину очисної або підготовчої виробки, де безпосередньо виконуються роботи з видобування корисної копалини або руйнування порід. 3) Вибій бурової свердловини, торець бурової свердловини (рос. забой скважины; англ. bottom hole; нім. Bohrlochsohle), поверхня якого в процесі проходки руйнується буровим інструментом. 4) Вибій видобувної свердловини – інтервал стовбура свердловини навпроти продуктивного пласта, в якому забезпечується сполучення стовбура свердловини з пластом. Груди вибою (рос. грудь забоя, англ. stope surface, side, face; нім. Strebbrust f, Stoßbrust f) – поверхня корисної копалини в лаві, або торцева поверхня гірської породи у підготовчій виробці, шурфі тощо. Посування вибою ПОСУВАННЯ ВИБОЮ (рос. подвигание забоя, англ. face advance; нім. Verhiebsfortschritt m, Abbaufortschritt m) – •1) При розробці родовища підземним способом – відстань, на котру переміщується вибій виробки за певний проміжок часу (зміна, доба, місяць і т.д.). •2) При розробці родовищ відкритим способом – показник інтенсивності розробки уступів. Характеризується напрямком та швидкістю П.в., що зумовлює, в свою чергу, швидкість посування фронту робіт.