Вибій
Ви́бій, -бою, м. 1) Ухабъ. Кіев. у. См. вибоїна. 2) Ямка въ земляномъ полу. Посеред хати вибої, повні сміття. Мир. ХРВ. 178.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВИБІЙ 1, бою, чол. 1. Заглибина, отвір, зроблені в чому-небудь ударянням. З'являлись і враз зникали глибокі темні вибої у стінах тунелю (Микола Трублаїні, III, 1956, 296).
2. Вибите внаслідок частої їзди заглиблення, яма на дорозі. Коні мечуть копитами сніг, сани пірнають в вибоях(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 254); Де ж у тебе хоч дорога Рівна, без вибою? Де ж мені поставить ногу Поруч із тобою? (Андрій Малишко, I, 1956, 132). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 352. Коментарі (0)
ВИБІЙ 2, бою, чол., гірн. Кінець гірничого виробітку, місце роботи шахтаря, яке постійно пересувається. — Працюю у вибої. Коли б ви побачили, як я навчився рубати вугілля відбійним молотком! — хвалився Юрко(Василь Кучер, Дорога.., 1958, 14).
="Словопедія"
ВИБІЙ місце у шахті, в якому відбувається виробка корисних копалин; у вугільних шахтах в. називають лавою. ==
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ВИ́БІЙ1, бою, ч. 1. Заглибина, отвір, зроблені в чому-небудь ударянням. З’являлись і враз зникали глибокі темні вибої у стінах тунелю (Трубл., III, 1956, 296).
2. Вибите внаслідок частої їзди заглиблення, яма на дорозі. Коні мечуть копитами сніг, сани пірнають в вибоях (Коцюб., II, 1955, 254); Де ж у тебе хоч дорога Рівна, без вибою? Де ж мені поставить ногу Поруч із тобою? (Мал., І, 1956, 132). ВИ́БІЙ2, бою, ч., гірн. Кінець гірничого виробітку, місце роботи шахтаря, яке постійно пересувається. — Працюю у вибої. Коли б ви побачили, як я навчився рубати вугілля відбійним молотком! — хвалився Юрко (Кучер, Дорога.., 1958, 14).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO ==
«Словники України on-line»= Вибій, бою, м.
1) Ухабъ. Кіевск. у. См. Вибоїна. 2) Ямка въ земляномъ полу. Посеред хати вибої, повні сміття. Мир. ХРВ. 178. ==
