Сміхота
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:18, 4 грудня 2016; Dochalbaieva.uk15 (обговорення • внесок)
Сміхота, -ти, ж. = Сміховина? Рк. Левиц.
Сучасні словники
української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)
СМІХОТА́, и, жін., розм. Про те, що здатне розсмішити, викликати сміх.
Словник
СМІХОТА́, и́, ж., розм. Про те, що здатне розсмішити, викликати сміх. Очевидячки, це вже сміхота, бо якщо я причинний, то й усі, в кого часом бува зденервування, теж причинні! (Крим., Вибр., 1965, 569); — Учора на затоці сміхота була. Галка Макогон чемпіонів мало не підрізала [не обігнала]… (Собко, Матв. затока, 1962, 40).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Сміхота, -ти, ж. = сміховина? Рк. Левиц.
«Словники України on-line»
сміхота́ – іменник жіночого роду
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
сміхота -и́, ж., розм. Про те, що здатне розсмішити, викликати сміх.
Ілюстрації
Медіа
Цікавіфакти
Розсмішити людину можна багатьма способами історією, анекдодом, якоюсь дією
Анекдоти
- Вчора в нашу квартиру заліз злодій. - І що? Взяв щось? - Та де там! Лежить у лікарні. Дружина думала, що це я повернувся так пізно... Більше читайте тут: [3]