Штанята

Штанята, -нят, с. мн. Штанишки. Гол. Од. 58.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШТАНЯ́ТА, ят, мн. Зменш.-пестл. до штани; дитячі штани. Мій хлопчище Мовчки встав, не кажучи ні слова, Закотив штанята по коліна (Іван Франко, XIII, 1954, 336); За бажанням Аркадія до сьомого року життя дитина мала підстрижену по-хлоп'ячому голову і хлоп'ячі штанята (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 276). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 534.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Штанята, -нят, с. мн. Штанишки. Гол. Од. 58.

Ілюстрації

Медіа

[1]

Див. також

Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 512.

[Посилання СЛОВО]

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 534.