Штанята

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Штанята, -нят, с. мн. Штанишки. Гол. Од. 58.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШТАНЯ́ТА, ят, мн. Зменш.-пестл. до штани; дитячі штани. Мій хлопчище Мовчки встав, не кажучи ні слова, Закотив штанята по коліна (Іван Франко, XIII, 1954, 336); За бажанням Аркадія до сьомого року життя дитина мала підстрижену по-хлоп'ячому голову і хлоп'ячі штанята (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 276). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 534.

Культурологічний словник

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Штанята, -нят, с. мн. Штанишки. Гол. Од. 58.

«Словники України on-line»

Іноземні словники

українська-англійська Словник

Словари и энциклопедии на Академике

Ілюстрації

Щавидуб.jpg Богатирі.jpg Котигорошко.jpg


Медіа

[1]


Аудіа

Цікаві факти

Заголовок

Підзаголовок

Текст Більше читайте тут: [посилання]


Матеріал з Вікіпедії

Див. також

Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка

[Посилання СЛОВО]

[Посилання СЛОВО]