Збіговисько
Збіговисько, -ка и збіго́вище, -ща, с. Сборище, скопище, толпа. Сьогодні буде збіговище у Миколи. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗБІГО́ВИСЬКО, а, сер., розм. 1. Скупчення різноманітних людей; натовп. Хай, хай скоїлося б збіговисько! ..Хай обступив би їх народ колом і дивився б на них, як на цирк (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 565); [Чмур:] Що тут за збіговисько? Негайно всім розійтись по халупах! (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 82). 2. зневажл. Група людей з якоюсь спільною негативною ознакою; набрід. О. Маковей в особі посла-демагога викриває буржуазний парламент — збіговисько різношерстої реакції, антинародну говорильню, в якій ніколи не беруться до уваги інтереси трудящих (Жовтень, 2, 1956, 86); Рада фабрично-заводських комітетів міста й Центральне бюро професійних спілок оголосили страйк протесту проти збіговиська контрреволюції на Державній нараді в Москві (Юрій Смолич, Реве та стогне, 1960, 48). 3. Зустріч, зібрання людей певного кола в якому-небудь місці для обміркування чогось, розваги, відпочинку. На сьогоднішньому вечірньому збіговиську Андрійової ватаги — сьомий карб [про панські кривди], що його ватажок урочисто викарбував перед усіма (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 85); * Образно. Та прозаїчним був чайок базар дешевий, Збіговисько морських дрібненьких розбишак (Максим Рильський, III, 1961, 251). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 440.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
