Зозулька

Зозулька, -ки, ж. 1) Ум. отъ зозуля. 2) мн. Раст. a) Viola tricolor L. ЗЮЗО. І. 169; б) Viola hirta. ЗЮЗО. І. 169; в) Orchis militaris L. ЗЮЗО. І. 130. См. Зезюльки; г) — жовті. Cypripedium Calceolus L. ЗЮЗО. І. 120; д) — рябі. C. guttatum schwarz. ЗЮЗО. І. 120; е) — красні. C. macranthon schwarz. ЗЮЗО. І. 120.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

зозулька

1. Зменш.-пестл. до зозуля. Зозулька.. закувала сива та маленька (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 315); Скільки жити ще нашій любові, Кукувала зозулька мила, Шелестіли нам трави шовкові, Конюшина постіль стелила (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 87); * У порівняннях. Гриць тихесенько свиснув. Дівчина стрепенулась, як сива зозулька (Марко Вовчок, I, 1955, 38). 2. нар.-поет. Пестливе звертання до дівчини, жінки. — Здоровенька була, дівчино, — промовила [бабуся] до мене. — Просимо на вечерю, зозулько! (Марко Вовчок, I, 1955, 123).

Українська Вікіпедія.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8F_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0

Зозу́ля звича́йна (Cuculus canorus) — птах родини Зозулевих. В Україні гніздовий (гніздовий паразитизм), перелітний птах.