Часопис

Часо́пис, -су, м. Газета, періодическое изданіе. Черніговський губернський часопис. Ном. Передмова II.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках rnc

ЧАСО́ПИС, у, чол. 1. Те саме, що газета. Я став газетярем, видавав і редагував (неофіціально) щоденний часопис (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); Під назвою газети «Земля і воля» писалося, що це «часопис Української соціал-демократичної партії» (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 346).

2. Періодичне друковане видання у вигляді книжки; журнал. Багато читаю, бо під руками велика бібліотека та багато газет та часописів на всяких мовах (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 427); Свій тридцять третій журнальний рік провідний і найстаріший часопис українських літераторів «Вітчизна» розпочав п'єсою О. Корнійчука «Сторінка щоденника» (Радянська Україна, 22.I 1965, 3);

// Назва будь-якого періодичного видання. За всю історію людства в часописах народів збереглись відомості про появу близько 1800 комет, причому багато комет, безперечно, не згадуються у хроніках (Наука і життя, 2, 1959, 16).

Універсальний словник-енциклопедія (УСЕ) ЧАСОПИС — друковане періодичне видання у вигляді книжки. Назва будь-якого періодичного видання: газети, журналу тощо. Часто вживається як синонім до слова «журнал». Слово «часопис», ймовірно, являє собою кальку з нім. Zeitschrift («часопис», «журнал»), утвореного від Zeit («час») + Schrift («письмо»). Німецьке слово теж є калькою від лат. chronographicon («журнал», «щоденник», «хроніка») — адаптації грец. χρονογραφικόν — від χρόνος («час») + γράφω («пишу»)[1].

http://ukrainian_explanatory.academic.ru/195478/%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81 ЧАСОПИС -у, ч. 1) Те саме, що газета. 2) Періодичне друковане видання у вигляді книжки; журнал. || Назва будь-якого періодичного видання.

Ілюстрації