Хвіртка

Хвіртка, -ки, ж. Калитка. Чуб. VII. 393. Піп у хвіртку, а чорт у і дірку. Ном. № 211. См. Фіртка. Ум. Хвірточка.

Сучасні словники

1) ХВІ́РТКА (и, жін.) Невеликі вхідні двері в тину або в воротах, дверцята в хліві, стайн (рідко)

1. Рудик безнадійно махнув у просторінь рукою і нервово причинив хвіртку стайні (Григорій Косинка, Новели, 1962, 151). 
2. Стояти на хвіртці — стояти біля хвіртки. Повернув [Чіпка] назад, дивиться — на хвіртці стоїть Галя (Панас Мирний, I, 1949, 338); 
3. Зачувши чужинців, загавкали собаки, хтось заскрипів хвірткою, затріщав тином, виламуючи патерицю від озвірілих псів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 466). 
4. Чіпка ввійшов у двір. Галя зачинила хвіртку, защепнула й повела в свою хатину (Панас Мирний, I, 1949, 339).
5. Перед хаткою самотньо біліють свіжі, ще з соком ворота і хвіртка, від них навколо городу має піти огорожа, але поки що замість неї чорніє лише кілька ямок для стовпів (Михайло Стельмах, II, 1962, 287).
6. Ми пройшли через хвіртку в залізних воротах (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 74).
7. Хвіртка у паркані розчинилась, і в подвір'я вступила трійця людей (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 51).
8. Халимон стояв у себе на хвіртці і нетерпляче позирав на майдан біля церкви (Петро Панч, Син Таращ. полку, 1946, 24).

2) ХВІРТКА (у брамі) ворітця, (у стайні) дверцята

Ілюстрації

Сучасна дерев'яна хвіртка

Стара хвіртка з дерева

Сучасна хвіртка з сітки

Сучасна хвіртка з дерева