Оповідь
Оповідь, -ді, ж. 1) = Оповідка. Довго слухав Остап оповідь братову. Грин. І. 288. 2) Сообщеніе, объявленіе. Шух. І. 41. Оглашеніе церковное о бракѣ. МУЕ. ІІІ. 50.
Сучасні словники
О́ПОВІДЬ, і, жін.
1. Те саме, що оповідання 1,2. Та потім, захоплюючись і входячи до ритму оповіді, легко переступила[Леночка] через цю перешкоду (Юрій Яновський, Київ, опов., 1958, 9); Леночка розповідала, вживаючи книжних зворотів мови.. Ганна слухала цю палку оповідь, і її добре дівоче серце сповнялося пекучим жалем до того малого занедбаного сироти (Борис Грінченко, II, 1963, 30); В оповіді сивій про походу.. Він дзвенів не раз, переливався, Споконвічний голубий Дунай (Максим Рильський, II, 1960, 206); З багатьох народних оповідей, що картають за хамське ставлення до насущного хліба, особливо добре запам'яталася мені легенда про маленький і великий колос (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 101).
2. заст. Церковне повідомлення про шлюб. У неділю, коли в церкві мали проголошувати першу оповідь, вибралась Катерина.. до церкви, щоб почути, як будуть її і Філька «вичитувати» з амвона (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 506).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ
Ілюстрації
|
|
