Дідко

Дідко, -ка, м. = Дідько. Нехай тебе не несе дідко, де людей рідко. Ном. № 5894. 1. фольк. Те саме, що біс 1. Їй прийшли на думку чорні рогаті дідьки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 160); — Це вони.. трималися народної приказки.., знаєш, тієї, що, мовляв, чеши дідька зрідка, бо кострубатий (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 367); * У порівняннях. Стане [Параска] в цвинтарі та й заглядає в церкву через поріг — як той дідько боїться ладану та хреста (Нечуй-Левицький, II, 1956, 18).